без ніжок

1) (действие) - см. Натягивание; оконч. - а) натягнення, натяг (-гу), напнуття (- ття), напруження, натуження; накручення и накрутіння; б) натягнення, напнуття; в) натягнення, напнуття, нацуплення;

2) сапоги в -ку - облиплі (підлипчасті, облипчасті, тісні) чоботи;

3) натягування (-ння), натяжка, (принуждение) силування; (преувеличение) прибільшення. [Художник подав руку громадянинові, і вкупі вони, без натягування й тенденційности, таку змалювали картину, яка вбирає очі мистецьким виконанням (Єфр.)]. Стихи с -ками - вірші з натяжками, силувані вірші. Дело решено с -кой - справу вирішено з натяжкою (силувано). С -кой можна предположить - через силу (від сили, натягаючи правду, натягаючись) можна припустити. С -кой концы свели - через силу (від сили, силуючись, натягаючись, ледве) звели кінці з кінцями. Вывод с -кой - силуваний висновок.

* * *

1) ( действие) натяга́ння, натя́гування, натя́гнення; на́пинання

2) (неправомерное допущение; искусственность) на́тяжка и натя́жка; ( преувеличение) перебі́льшення, прибі́льшення; ( принуждение) си́лування

1) некерований віжками; без віжок

2) невгамовний, нестримний

* * *

1) без приводу

2) нестриманий, неприборканий

1) без віжок, без поводів

2) безконтрольний; невгамовний; нестримний

1. n

1) кравець

2) торговець чоловічим одягом

3) орн. птах-кравець

2. v

1) шити, кравцювати

2) шитися

3) шити на когось; бути чиїмсь кравцем

4) витримувати у строгому стилі

5) робити (виготовляти) на замовлення; пристосовувати. догоджати

6) розм. промазати (у стрільбі)

* * *

1) кравець

2) торговець чоловічим платтям

3) = tailor-bird

••

1) шити

2) шити на кого-н.; бути чиїмсь кравцем

3) кравцювати, бути кравцем

4) витримувати в строгому стилі, витримувати в стилі чоловічого одягу ( про жіночий одяг)

5) робити на замовлення; пристосовувати; призначати для визначеної мети; виготовляти для спеціального застосування

6) cл. "засікти", зіпсувати ( неправильно підстреливши дичину)

1) кравець

2) торговець чоловічим платтям

3) = tailor-bird

••

1) шити

2) шити на кого-н.; бути чиїмсь кравцем

3) кравцювати, бути кравцем

4) витримувати в строгому стилі, витримувати в стилі чоловічого одягу ( про жіночий одяг)

5) робити на замовлення; пристосовувати; призначати для визначеної мети; виготовляти для спеціального застосування

6) cл. "засікти", зіпсувати ( неправильно підстреливши дичину)

1. n

1) ріг

2) ріжок; горн, сурма

3) гудок, сирена

4) рупор (гучномовця); труба (грамофона)

5) кубок з рогу

6) порохівниця

7) гострий кінець; відросток, відгалуження; відріг

8) рогата тварина

9) меч; бивень

10) бібл. влада; піднесення

11) зоол. щупик, вусик

12) тех. виступ; кронштейн, важіль

13) золотопромивальний лоток

14) геогр. мис

2. adj

роговий

3. v

1) буцати; бити рогами; колоти рогами

2) спилювати роги

3) вигинати, надавати рогоподібної форми

4) наставити роги

5) юр. оголошувати поза законом

* * *

1) ріг

2) ріг ( матеріал)

3) ріжок; сурма; горн; cл. труба; музикант, який грає на трубі

4) гудок; свисток, сирена; клаксон ( автомобіля); рупор ( гучномовця); труба ( грамофона); ( the horn) aмep.; cл. телефон

5) кубок з рога ( drinking horn); пороховий ріг, порохівниця

6) ріжок ( для надягання взуття)

7) відросток, відгалуження; гострий кінець; ріг ( півмісяця)

8) рогата тварина ( олень)

9) пoeт. зброя, меч; бивень; peл. влада

10) зooл. щупик, вусик

11) paд. рупорна антена

12) тex. виступ; кронштейн; ріг ( ковадла); золотопромивальний лоток

13) гeoгp. мис

1) роговий, зроблений з рога

2) роговий, у формі рога

1) буцати

2) зрізати роги

3) вигинати

4) прикрашати рогами; наставити роги

5) дiaл.; юp.; icт. оголосити поза законом

1. n

1) заклинання; замовляння

2) чари, чарівність; чарівна сила

3) строк; час, проведений за певним заняттям

4) проміжок часу, період

5) приступ (хвороби тощо)

6) амер., розм. період істерії (похмурого настрою, дразливості)

7) зміна

8) розм. тріска; скіпка, скалка

9) перекладка, поперечка

2. v

1) зачаровувати, заворожувати; заговорювати

2) наділяти магічними (чарівними) властивостями

3) зміняти (когось)

4) змінюватися, працювати по черзі

5) дати відпочинок (передишку)

6) передихнути, відпочити

7) говорити, розмовляти

8) розповідати; вимовляти

v (past і p.p. spelt, spelled)

1) писати (вимовляти, читати) по літерах (слово)

2) складати (слова з літер)

3) розбирати, розшифровувати, тлумачити

4) розглядати, вивчати

5) означати, призводити до; обіцяти

6) просити; висловлювати бажання натяком

* * *

1) заклинання, замовляння

2) чари, чарівність; чарівна сила

1) зачаровувати; замовляти

2) наділяти магічними властивостями

1) термін, час

2) проміжок часу, період

3) напад ( хвороби); cл. період дратівливості, істерії, похмурого настрою

4) зміна; cпeц. змінник, напарник

5) aвcтpaл. відпочинок, перепочинок

1) змінити ( кого-небудь у роботі); перемінятися, працювати по черзі

2) дати відпочинок, перепочинок; перепочити, відпочити

1) вимовляти або писати ( слово) по буквах ( spell out); складати ( слово з букв)

2) читати по складах, з трудом розбирати написане ( spell out)

3) розбирати, розшифровувати, тлумачити ( spell out)

4) означати, спричиняти

5) просити, виражати бажання натяком

(о месте и времени) прогалина, перерва, перерив, переміжок, перепинка, промежка, промежінь (-жени). [Чиніте прогалину між стадом і стадом (Св. Пис.). У його спогадах єсть велика прогалина часу, про яку нічого не сказано. Царство Ормузда існувало без перерви поруч із царством Аримана (Л. Укр.). Минав квартал за кварталом; в перервах кварталів - молошна мла (Коцюб.). Під час цього переміжку між осінню та зимою завівають прелюті вітри (Корол.). Антракт за антрактом в українському письменстві, що почалися з 1847 р. й з деякими перепинками додержались аж до революції (Єфр.). Промежка між кроквами дуже широка (Волч. п.). Одна дошка вивалилась - лізьмо у ту промежінь (Звин.)]. -ток времени, разделяющий две эпохи - час, що проминув між двома добами; проміжний межи двома добами час. -ток узкий (между двумя строениями или плетнями) - сутки, суточки; (в частоколе) гулянка; (между прутьями решётки) межиґраття; (между двух зудьев пилы) гава, гавря; (узкий между двух лесов) прогалина, проворіття (Черк. пов.).

* * *

1) ( в пространстве) промі́жок, -жку; ( узкий проход между двумя строениями) сутки́, -то́к, ( поменьше) суточки́, -чо́к

2) ( во времени) промі́жок, відти́нок, -нку; шмат, -у; (время между чем-л.) час, -у

1) перерва; пауза; зупинка; тимчасове припинення

2) амер. антракт

3) шк. перерва

4) канікули

5) мед. тимчасове зниження температури; проміжок між приступами хвороби

6) мед. перебій (пульсу), аритмія

* * *

1) перерва; пауза; тимчасове припинення; антракт

2) розрив безперервності ( гірського ланцюга)

3) мeд. тимчасове зниження температури; проміжок між нападами хвороби; перебої ( пульсу)

1. n

1) витягання, розтягання, подовження

2) тех. натяг

3) еластичність

4) напруження

5) простір; відрізок; ділянка

6) спорт. дистанція

6) останній (заключний) етап

7) проміжок часу

8) перебільшення

9) розм. строк ув'язнення

10) напрям

11) прогулянка, розминка

2. v

1) розтягуватися, витягуватися, тягтися, подовжуватися

2) розтягувати, витягувати, подовжувати; тягти

3) натягувати (ся), напружувати (ся)

4) простягатися; тягтися

5) перебільшувати

6) поспішати, прямувати

7) розм. звалити, повалити (ударом)

8) розм. приготувати небіжчика для поховання

9) посилювати, збільшувати

10) розм. вішати

11) розм. бути повішеним

* * *

1) витягування, розтягування; cпopт. випрямлення; тex. натяг, розтягання; cпeц. еластичність

2) напруга

3) простір; ділянка, відрізок; cпopт. відрізок дистанції

4) проміжок часу; cл. термін ув'язнення

5) перевищення, вихід за межі

6) напрямок

7) прогулянка, розминка

8) мop. галс курсом бейдевінд

1) розтягувати, витягувати, подовжувати, тягти, натягувати; розтягуватися, витягуватися, подовжитися, тягтися; розширювати ( кругозір)

2) напружувати ( нерви); напружуватися

3) тягти, натягати; тягтися, простягатися; тривати

4) перебільшувати; допускати натяжки

5) звалити, повалити (ударом; stretch out)

6) мop. іти курсом бейдевінд

1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;

2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;

3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);

4) швальный -нец (верва) - дратва;

5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;

6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;

7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;

8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?

* * *

1) (женская) коса, (вин. п. косу, мн. коси, кіс, косами и кіс(ь)ми), ум. кіска, кісонька, кісочка, косиця. [Дівка косу чеше (Пісня). Дівки гуляють, кісками мають (Грінч. III). Що- суботи ізмивала і кісоньку заплітала (Пісня)]. У девушки нрав -сою закрыт - у дівки коса до пояса, а думкою й коло мізинця не обведеш. Мелко заплетённая -са - коса в дрібушки (дрібниці). -са венком - джереґеля, мн. джереґелі, джеґерелі (-лів). -сы положенные над ушами - кітки (-ток). С большой -сой - косатий. С чёрной, светлой, толстой -сой - чорнокосий, яснокосий, товстокосий. Без -сы - безкосий. -са китайца неприкосновенна - коса в китайця недоторканна;

2) (конец, уголок) ріг (р. рогу), ріжок (-жка), хвіст (-оста), кінець (-нця). [Взяла хустку, зав'язала в три ріжки по камінчику (Чуб.)]. Шапка с -сами - ріжката шапка. -са кометы - хвіст, віха (в комети);

3) (брюшное рыбье перо) пе[і]рце, пірко, (тёжка) пузце;

4) (гряда от берега) ріг (р. рогу), (узкая) стрілка, (отмель) коса, (гряда и отмель вместе) коса. [На Кінбурнській косі ловлять рибу рибальські тафи (артели) (Херс.)];

5) (хвост петуха) косиця, косиці. [Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці (Грінч. III)];

6) (орудие) коса (вин. п. косу), ум. кіска, косиця, ув. косище; (короткая) різак, терпан. Клинок -сы - полотно, полотенце, (обух) прут, (носок) писок (-ска), нісок (- ска), (лезвие) жало, (кольцо в стыке древка с клинком) перстень (-сня), наперсток (-стка), серга; (задняя часть клина) п'ятка; (клин деревян.) пасклинь (-ня), пасклин (-на), (железн.) глобок (-бка). Древко -сы - кісся (-ся), кіся (-сяти). Источенная -са - скісок (-ска). -са по руке - коса по руці, підтравна коса. -са без крюка - гола коса. Отбивать -су - клепати косу. Направлять -су - мантачити косу. Точить -су - гострити косу. Нашла -са на камень - трапила коса на камінь (Приказка);

7) (резец) різак, сікач (-ча).

* * *

1) блискавка

2) розм. джин

* * *

1) блискавка

2) cл. джин

1) витягування, розтягування; cпopт. випрямлення; тex. натяг, розтягання; cпeц. еластичність

2) напруга

3) простір; ділянка, відрізок; cпopт. відрізок дистанції

4) проміжок часу; cл. термін ув'язнення

5) перевищення, вихід за межі

6) напрямок

7) прогулянка, розминка

8) мop. галс курсом бейдевінд

1) розтягувати, витягувати, подовжувати, тягти, натягувати; розтягуватися, витягуватися, подовжитися, тягтися; розширювати ( кругозір)

2) напружувати ( нерви); напружуватися

3) тягти, натягати; тягтися, простягатися; тривати

4) перебільшувати; допускати натяжки

5) звалити, повалити (ударом; stretch out)

6) мop. іти курсом бейдевінд

1) (заколебаться) захитатися, захилитатися, загойдатися. [Захиталась, відчинилась мертвецькая хата (Куліш). Зрушились стіни немов живі, загойдались над головою (Коцюб.). Захилиталось, замахало як вітряк руками (Васильч.)];

2) (начать бродить) затинятися, заблукати. [Підводилися з своїх ліжок в'язні і мовчки затинялися од стіни до другої (Васильч.)];

3) (покачнуться о человеке) поточитися, заточитися. [Заточився, покинув хатні двері та пішов лапать стіни в темних сінях (Н.-Лев.)].

* * *

1) захита́тися, захилита́тися

2) ( начать бродить без дела) поча́ти тиня́тися (ве́штатися, шве́ндяти), затиня́тися, заве́штатися, засновига́ти; см. шататься 2)

перемежек (в пространстве) промі[е]жка, промі[е]жок (-жку), (в простр. и во времени) перерва, (во времени) перестанок (-нку), перестан (-ну), перестань (-ни) (ж. р.), перестання; срв. Перерыв. [Промежка між кроквами дуже широка, - це недобре, як крокви рідко стоять (Волч. п.). Промежок між нашими полями був широченький. Між нападами пропасниці перерви короткі]. Без -межки - (о пространстве) безпроміжно, (о времени) безперестан(к)у, безперестанно, безперестанці, безперестал[н]ь, безвідгалу. Срв. Безостановочно. [Слухав-би безперестану, брате, твого читання (Грінч.)]. В перемежку - упереміж, упереміжку, на(в)переміну, навперемінки. Срв. Попеременно.

* * *

пиріг (-рога), ум. пиріжок (-жка), пиріжечок (-чка). Сладкий -рог - соложеник, солодкий пиріг. Воздушный -рог - збите печево. Слоёный -рог - листований пиріг. -рог с творогом или тыквой - плац[ч]инда. -рог без начинки - стулень (-льня). Лепить -ги - ліпити (бгати) пироги. Делиться общественным -гом - розбатовувати (паювати) громадський пиріг. Присоседиться к общественному -рогу - примоститись до громадського пирога.

* * *

1) ступня́, стопа́, нога́

2) ла́па

3) крок, хода́

4) осно́ва; ни́жня части́на

5) підні́жжя, обні́жжя, підо́шва ( гори)

6) (pl часто без змін) фут (близько 30,5 см)

7) ні́жка ( меблів)

8) підні́жок; сті́йка

9) військ. піхо́та

••

1) іти́ пі́шки

2) підсумо́вувати

3) опла́чувати, спла́чувати

1) розтя́гувати(ся); витя́гувати(ся); подо́вжувати; тягти́(ся)

2) натя́гувати(ся)

3) ма́ти довжину́, простяга́тися

4) збі́льшувати, поси́лювати

5) напру́жувати; переве́ршувати

6) перебі́льшувати

7) розм. ві́шати

8) sl. звали́ти, повали́ти ( ударом)

•

- stretch out

••

1) витяга́ння, розтяга́ння, подо́вження

2) напру́ження

3) на́тяжка; перебі́льшення

4) промі́жок ча́су

5) протя́жність; про́стір; відрі́зок

6) прогу́лянка, розми́нка

7) sl. те́рмін ув'я́знення

(-ғы) палець, ріжок вил, палець грат, перегородка в віконній рамі, зубець борони, граблів, виделки СМ-СГ, Кб.; баш пармах великий палець НМ, Б, У, К, СГ; бӱйӱк пармах вказівний палець НМ, Б, К; кичик пармах мізинець К; орта пармах середній палець НМ, Б, К; т'еличе, т'ельче пармах СМ, чельче пармах мізинець НМ, Б, У; чет пармах безіменний палець К; ӱч пармах ағач сенек дерев'яні вила з трьома ріжками СМ, К; пенҗереси беш пармах вікно з рамою на п'ять перегородок М; пронун пармағы зубець виделки К.